Green Corridors / Зелені коридори

Als „grüne Korridore“ wurden seit Beginn des russischen Angriffskrieges auf die Ukraine zivile Fluchtkorridore für Menschen bezeichnet, um umkämpfte Gebiete zu verlassen. In ihrem Auftragswerk für die Münchner Kammerspiele, das die ukrainische Autorin Natalka Vorozhbyt inspiriert von eigenen Erlebnissen auf der Flucht geschrieben hat, machen sich 4 Frauen aus Charkiw, Tschernihiw, Butscha und Kyjiw auf den Weg nach Europa. Sie alle sind Zeuginnen von Vergewaltigung und Tod, bis auf eine der Frauen, die ist Schauspielerin und hat nichts Schreckliches erlebt, – kann aber alles spielen. Genau dafür muss sie büßen und wird als Sündenbock sieben Mal im Laufe des Stückes von ihren Mitreisenden zur Strecke gebracht. Mit unnachahmlich schwarzem Humor portraitiert Vorozhbyt die Menschen im Transit, zeigt ihre Nöte und Kämpfe, wo sie lügen, etwas verstecken oder von guten und bösen Geistern der Vergangenheit heimgesucht werden. In der Wartezone zu einem neuen Leben in Europa brechen zwischen den Figuren Konflikte auf, die tief hinein in die Geschichte der Ukraine und Europas reichen. Wer hat hier wen verraten oder einfach übersehen? Wer hat mit wem kollaboriert und profitiert? Eine Lady namens Europa will Gutes tun, macht aber keine gute Figur.

Jan-Christoph Gockel inszeniert diese Uraufführung mit einer brillanten ukrainisch-deutschen Besetzung, mit einer ukrainischen Livezeichnerin sowie Livemusik. Er schafft auf diese Weise eine vielschichtige poetische Collage, die den Horizont – trotz Krieg – wieder öffnet.

З початком російського повномасштабного вторгнення проти України, цивільні особи, які перебувають на окупованих територіях, мають змогу виїхати з зони бойових дій через «зелені коридори».

На замовлення Münchner Kammerspiele, українська драматургиня Наталія Ворожбит, натхненна власним досвідом, розповідає про 4 жінок з Харкова, Чернігова, Бучі та Києва, які вирушають у подорож до Європи. Всі вони свідки зґвалтування та смерті. Одна з них - актриса. Вона не пережила нічого жахливого, але може зіграти будь-що. Саме це вона і має спокутувати. 7 разів, протягом дії, на неї полюють її попутниці, як на цапа-відбувайла.

З неповторним чорним гумором Ворожбит зображує людей у мандрах, показуючи їхні труднощі та боротьбу, де вони брешуть, ховають речі або переслідуються добрими і злими примарами минулого. У зоні очікування нового життя, вже в Європі, між героями спалахують конфлікти, які сягають глибоко в історію України та Європи. Хто кого тут зрадив чи просто цього не помітив? Хто з ким співпрацював і на цьому наживався? І в той самий час Пані на ім’я Європа прагне вдіяти щось хороше, але виглядає вона при цьому не дуже добре.

Ян-Крістоф Ґоккель демонструє цю світову прем’єру з блискучим українсько-німецьким акторським складом, з живою українською анімацією, а також живою музикою. Таким чином він створює поетичний колаж, який знову відкриває горизонт, незважаючи на війну.

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic

Foto: Armin Smailovic



